Поле ягід: як працює виробництво органічної суниці та малини
Історія українського фермера, який повірив у те, що органічні ягоди стануть справжнім трендом сучасності.
Фермер Олексій Трегубов любить повторювати, що ягідництво - це стиль життя і справа не для лінивих людей, тобто зовсім не таке, яким здається на перший погляд. Майже щоденно він долає сто кілометрів українськими шляхами і приїздить на власну ферму у селі Мала Стариця на Київщині. Як і багато колег-виробників органічної продукції, Олексій Трегубов, колишній фахівець із відновлюваних джерел енергії, змінив фах з появою в родині дітей. Разом із своїм партнером Олександром Войтовим вони вклали всі зароблені гроші у 60 га під Києвом.
Від ідеї до реалізації
Найбільша складність полягала у тому, що бізнесмени шукали фактично цілинну землю, яка не оброблялась хімією. Адже із самого початку головною ідеєю була натуральність та максимальна природність всього, що вони роблять. Наступним кроком після обрання землі стала розробка бізнес-плану майбутньої плантації. Розглянув усі можливі варіанти, початкуючі фермери відразу відкинули ідею займатися овочівництвом – дуже велика конкуренція робила сегмент на їхній погляд мало перспективним, до того ж не прибутковим - інвестовані у купівлю і облаштування ділянки гроші могли так і не повернутися. Зупинилися на ягідних культурах.
Олексій визнає, що займатись в Україні ягідництвом хоча і прибутково, проте розуміння у вітчизняних споживачів, що ж таке органічна ягода починає формуватися лише зараз. «Якщо у Європі ціна на органічну ягоду вища як правило на 30%, то в Україні спершу вдавалось «виторговути» націнку у 5-10%, а то й взагалі продавати за ягоду за ціною звичайної. І лише з розвитком органічного ринку та появою перших спеціалізованих магазинів стало зрозуміло - органіка в Україні має право на «життя»» - говорить він.
«Органічне виробництво означає, що обробки хімією, застосування ЗЗР та інших синтетичних препаратів неприпустимі. Використовуємо лише дозволені на ягодах біопрепарати, а також удобрюємо коров’ячим перегноєм, який ми доставляємо із найближчого тваринницького комплексу. Мульчування проводимо натуральною деревинною стружкою із лісу», - нагадує про вимоги Олексій. Їх дотримання підтверджує наявний сертифікат, так званий органічний «зелений листок». За його словами, отримати сертифікат досить важко, особливо в наших екологічних умовах. Господарство має знаходитись далеко від промислових об’єктів та доріг, бути повністю орієнтованим на природність у виробництві, тощо. Аби пройти сертифікацію господарство потрібно пройти так званий дворічний перехідний період: земля ферми має відпочити від інтенсивного землеробства, потім треба надати всі документи щодо походження садивного матеріалу і довести, що всі правила органічного землеробства виконуються. “В середньому коштує проходження сертифікації приблизно 2-3 тис. євро на одну культуру” - розповідає власник ферми «Стариця». Крім того, даний сертифікат хоча і засвідчує, що продукт відповідає вимогам з виробництва органічної продукції в Європі (директива 834/2007 і 889/2008), видається строком лише на 1 рік. Тож кожного сезону виробники має підтверджувати своє право називатись органічним господарством, а незалежні аудитори залишають за собою право приїхати та перевірити дотримання вимог у будь-який момент, без попередження. Тож втратити «Зелений листок» набагато простіше, аніж його отримати.
Іще одна особливість органічного виробництва у більшій кількість ручної праці, адже всі бур'яни слід видаляти вручну. І, як наслідок, урожайність такої ягоди дещо (проте не значно) менша, а собівартість – навпаки трохи вища за звичайну.
Інфраструктура та витрати
Інвестиції у ягідник досить великі, особливо на перших етапах її існування. Після вибору ділянки потрібно зробити детальний бізнес-план та розрахунки поточних та перспективних витрат. Потрібно в обов’язковому порядку подбати про електроенергію – так на будівництво власної трансформаторної підстанції у Стариці витратили понад 160 тис. грн, ще близько 250 тис. грн. коштуватиме спорудження власної свердловини. «Наявність власного водного ресурсу обов’язкова – адже поливаючи із найближчої річки можна втратити урожай ягід», - говорить Трегубов, який радить прорахувати витрати на будівництво, робочу силу, облаштування крапельного поливу, посадковий та витратні матеріали та помножити все це на два. “Тільки тоді ви отримаєте рівень реальних, а не затрат. Не тіштеся, що ягідник може окупитися одразу – якою б прибутковою не була ягода, вона ніколи не стане “чарівною паличкою” яка моментально зробить з вас мільйонера”, - рекомендує він В середньому за перший рік існування у плантацію було вкладено більше 200 тисяч гривень на гектар (система зрошення, свердловина, трансформатор, купівля саджанців лохини і малини тощо).
Олексій Трегубов не рекомендує починати ягідний бізнес на території більше декількох гектарів. А потім поступово нарощувати територію – тоді приходить і досвід, і гроші з обороту вкладати дещо простіше. Сьогодні у “Стариці” на плантаціях загальною територією у 40 га підприємці вирощують шість сортів суниці, вісім малини, ожину, лохину, брусницю, а також виноград – у плівкових теплицях. Полуниця і малина ремонтантні, плодоносять аж до настання морозів. Це дозволяє підприємцям розтягнути ягідний сезон, отримувати більший прибуток на гектарі та забезпечити роботою бригаду із 40 працівників. «Ми відразу вирішили посадити на нашій території культури так, аби зробити так званий ягідний конвеєр. Таким чином люди у нас зайняті з весни і до пізньої осені. Це правильний підхід іще і з іншої причини – якщо в один рік суниця буде неприбутковою, то врятують ситуацію ціни на малину та чорницю. Тобто, таким чином, ми убезпечуємо себе від ризиків» - говорить Трегубов.
На прикладі ягідного господарства можна сказати, що перші доходи воно починає приносити уже на другий рік після закладки плантацій – першою є безумовно полуниця, далі вступає у плодоношення малина, і лише на третій рік після посадки починає плодоносити лохина. Проте відносно останньої господар говорить, що вона продовжує залишатися ягідним фаворитом. «Вклавши один раз гроші у іnvitro саджанці, ви на третій рік отримаєте урожай, а сама лохина при ретельному догляді може активно плодоносити до 45 років. І це без будь-яких додаткових витрат. Якщо є відповідна кислотність грунту то проблем із нею фактично немає», - стверджує він.
До того ж називає малину та лохину найбільш прибутковими – приміром рання органічна лохина коштує 250 грн/кг, а рання малина – 150 грн/кг. Пізні і ремонтантні сорти ягід досить вигідно можна продати закордон – мінімум за 3,5 євро за кілограм. Зараз у планах господарства подальше розширення площ ягідників, будівництво нових теплиць, які можуть використовуватись і взимку, а також розширення асортименту ягідних культур. Господарі визнають – замовлень у них вистачає, були б руки.
http://agravery.com/uk/posts/show/pole-agid-ak-pracue-virobnictvo-organicnoi-sunici-ta-malini
