Гендерно-орієнтовне бюджетування

Нормативно-правові акти, що стосуються гендерно орієнтованого бюджетування в Україні

• Конституція України (стаття 24)
• Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 року № 2866-IV
• Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 6 вересня 2012 року № 5207-VI
• Стратегія подолання бідності, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 161-р
• Наказ Міністерства фінансів України № 1 від 2 січня 2019 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі».
• Нова редакція Наказу Міністерства фінансів України № 1536 від 10 грудня 2010 року «Про результативні показники бюджетної програми», затверджена Наказом Мінфіну № 145 від 08 квітня 2019 року, передбачає, що результативні показники бюджетних програм мають давати можливість оцінити вплив на економічний та соціальний розвиток, ефективність надання публічних послуг, ступінь забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.
• Наказ Міністерства фінансів України № 446 від 23 жовтня 2019 року «Про огляди витрат державного бюджету» передбачає врахування в оглядах витрат результатів гендерного аналізу бюджетних програм, підготовку висновків про ефективність надання публічних послуг за рахунок бюджетних коштів, рівень забезпечення потреб, задоволення інтересів отримувачів/користувачів і надавачів публічних послуг, у тому числі за ознакою статі та іншими ознаками.
• Наказ Міністерства фінансів України № 223 від 19 травня 2020 року “Про оцінку ефективності бюджетних програм державного бюджету”
• Постанова Кабінету Міністрів України № 930 від 9 жовтня 2020 року “Деякі питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”
• Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021
• Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки та плану заходів з її реалізації, схвалена розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 29 грудня 2021 р. №1805-р
• Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок
• Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
• Пекінська декларація, прийнята на четвертий Всесвітній конференції зі становища жінок 15 вересня 1995 року

Головні розпорядники бюджетних коштів та інші учасники бюджетного процесу мають застосовувати гендерні аспекти у плануванні, виконанні та звітуванні про бюджетні програми. Це дозволить зробити видимим те, як по-різному заходи бюджетних програм впливають на людей залежно від їхньої статі, віку, місця проживання, а також дозволить виміряти вплив цих заходів на скорочення гендерних розривів.​

Також застосування гендерно орієнтованого підходу сприятиме підвищенню ефективності та якості наданих послуг, посилить підзвітність розпорядників бюджетних коштів та прозорість бюджету.

В Україні реформу щодо застосування гендерно-орієнтованого підходу започаткували у 2014 році. Упродовж 2014–2020 років робочі групи з ГОБ у галузевих міністерствах, областях, у Києві та громадах провели гендерний аналіз понад 200 програм, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Забезпечення рівності між жінками та чоловіками закріплене в основоположних документах ЄС: Хартії основоположних прав Європейського Союзу (стаття 23); Європейській соціальній хартії; Договорі про функціонування ЄС (стаття 157); Договорі про ЄС (статті 2,3,6). Україна на шляху до євроінтеграції бере на себе зобов’язання адаптувати національне законодавство до стандартів ЄС, включно з імплементацією гендерних норм.

Раніше український бюджет можна було назвати гендерно сліпим, бо гроші платників податків витрачалися на “середньостатистичного українця” без врахування потреб жінок і чоловіків. На практиці такі бюджети передбачають більші втрати, бо гроші у них часто витрачаються недоцільно.