A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Зноб-Новгородська громада
Сумська область, Середино-Будський район

Як колишній кухар із Києва розпочав бізнес на дикоросах та побудував власну чайну мануфактуру.

Дата: 23.05.2018 08:45
Кількість переглядів: 117

Ірина Глотова

журналіст Agravery.com

 

 

 

 

     Українські виробники активно шукають ще незаповнені ніші  для старту бізнесу. Одна із доволі песпективних ніш  – виробництво чаю із дикоросів. Про те, що таке іван-чай, як знаходити на нього клієнтів, і скільки можна реально заробляти, розповів засновник української чайної мануфактури «НАШ ЧАЙ» Олександр Шаленко.

Олександре, чому ви обрали своїм бізнесом виробництво чаю?

      - Моє захоплення різноманітними травами почалось з дитинства.  Я з батьками мешкав у селі, і ми часто збирали у саду, на полях та у лісах трави і дикороси. Коли я став дорослим, переїхав до міста, почав працювати у сфері обслуговування, кухарем. У Києві я працював в одному із закладів, що пропагував органічну здорову їжу. Там звернув увагу, що незважаючи на досить високу ціну, різноманітні чаї із трав та дикоросів користуються у клієнтів величезним попитом. Там я вперше побачив як готують кипрей, або ж іван-чай. Зрозумів, що є сенс цим займатись, тим більше, що базові знання у мене вже були. Виділив собі одне літо, аби спробувати збирати дикороси і готувати із них сировину для чаїв.

      Перший урожай чаю зробив для знайомих та друзів. Вони оцінили мої старання, це дало певний невеликий прибуток. Тож наступного року я віднісся до ідеї із більшою відповідальністю, і почав виробляти іван-чай.

      Декілька сезонів ми з дружиною просто заготовляли чай на замовлення для інших виробників та їх брендів. У мене було 2 га батьківської землі у Київській області і я почав експерементувати там, поступово, рік за роком, створив промислову ділянку іван-чаю. Через чотири роки після початку роботи, ми взяли курс на розкрутку власного чайного імені, два роки тому з’явилась чайна мануфактура «НАШ ЧАЙ». Зараз ми щорічно виробляємо близько однієї тони іван-чаю різних видів.

Розкажіть про іван-чай більш детально, що це взагалі за рослина?

     - Кипрей – це дикорос, який можна зустріти на всій Північній півкулі – починаючи від Уралу та закінчуючи Аляскою та Ісландією. Смачний, ароматний і корисний напій із завареного сухого іван-чаю користувався популярністю на Русі ще з XII століття (його із задоволенням пили у ті часи не тільки бідні селяни, а й заможні люди). Із часом, коли до нас було завезено чай з Індії, про іван-чай забули і лише зараз традицію чаювання поступово відновлюють ентузіасти. Цікаво, що ця рослина не має протипоказань до застосування – його можуть пити вагітні жінки та люди, які страждають на алергію. Якщо правильно робити всі процеси – ферментацію, сушіння, то це не просто трава, а справжній чай, який за своїм унікальним кольором та властивостями готовий конкурувати з найкращими китайськими та цейлонськими  сортами.

Чи багато людей в Україні взагалі займаються чайною справою?

     - Поступово цей сектор розвивається, багато підприємців лише починають або приглядаються до справи, переймаючи досвід. Я і сам допомогав декільком українським чайним стартапам, у якості консультанта-технолога, а сьогодні вони повноцінно працюють. Якщо говорити про загальну кількість підприємств, які займаються виробництвом іван-чаю більш-менш професійно, то їх на сьогодні приблизно 20 по всій Україні.

Яким чином дикорос може стати рослиною для промислового вирощування?

      - Більшість виробників, які займаються іван-чаєм просто збирають його у лісах, не особливо опікуючись якістю сировини. Перші три сезони ми збирали сировину у Київській, Львівській та Хмельницькій областях, проте це досить затратно з точки зору логістики. Я пішов іншим шляхом, і зараз, на своїй ділянці, розсаджую кипрей коренево, він у мене досить непогано прижився.

     Розмножувати його насінням також можна, проте потрібно створювати спеціальні умови, адже він має таку унікальну властивість – може завмерти у розвитку, років 15 у грунті нічого наче не відбувається, а потім він може прорости. Слід врахувати, що ця рослина – багаторічник, тож посадивши один раз, надалі ви можете щосезону заробляти на ньому.

Як шукали землю підвирощування цієї культури? З якої площі доцільно стартувати?

     - Все залежить від того, скільки ви чаю плануєте виробляти, які у вас потужності, і скільки ви готові вкласти у бізнес. Якщо мислити більш масштабно, то для рівня своєї невеликої компанії потрібно приблизно 8-10 га площ під чаєм. Найкраще підійдуть ті землі, які довгий час не були в обробітку, щонайменше – 5-6 років.

Наскільки вирощування іван-чаю є рентабельним бізнесом?

      - Якщо на рівні ФОП  та невеликого фермера ця діяльність рентабельна. Перший рік, коли я займався збором та заготовкою дикорослої сировини разом з дружиною, ми зібрали 100 кілограм іван-чаю, і це принесло мені 25 тис. гривень чистого прибутку, без особливих стартових інвестицій.

Які стартові інвестиції у бізнес слід зробити?

    - Аби зекономити на дорогому обладнанні, я купую раніше уживану техніку, ремонтую її і даю трохи ще попрацювати. Сушарки і два подрібнювачі купив у власників старої пекарні, які закривали свій бізнес. Це обійшлось мені у 10 тис. грн.  На другий сезон роботи я закупив додаткове обладнання для сушіння і  фірмове пакування – коробки, скляні банки, вощину для тубусів та крафтові пакети. На це було витрачено 30 тис. гривень власних заощаджень.

Які найбільші складнощі у цій справі?

       - Найбільша наша проблема у тому, що виробництво іван-чаю  законодавчо не закріплене, як вид діяльності. Тобто рослина є але, водночас, її немає. Річ в тому, що одні держоргани кажуть, що це лікарська рослина, а інші, що це продукт харчування. У санстанції навіть не знали, яку довідку мені виписувати. Відправляли у МОЗ, а там мені сказали, що іван-чаю немає навіть в реєстрі рослин. Ми разом із іншими виробниками іван-чаю хочемо легалізувати свою справу, отримати дозвільні документи, проте «віз і нині там».  Нас посилають із кабінета у кабінет, а на листи отримуємо відписки.

   Таким чином ми не можемо легально вести бізнес, експортувати сировину за кордон тощо. Найкраще буде, мабуть, зробити сертифікат на органічну продукцію. Раніше у нас із цим була проблема, бо ми збирали іван-чай різних місцях, а тепер уже на одному місці, тож буде дещо простіше.  

Розкажіть, які технологічні процеси відбуваються із вирощеною сировиною для того, аби вона стала чаєм? 

     - На нашій мануфактурі ми відразу почали виробляти чорний та зелений гранульований, а також звичайний листовий. Одна із дорожчих інвестицій – це подрібнювач для сировини (чи то пак промислова м`ясорубка), аби перебити зелену масу на гранули. Далі сировина відправляється у спеціальну кімнату на достоювання, там вона ферментується, бродить та окислюється. Потім маса іде на сушку.  Якщо це крупнолистовий чай,  спочатку відбувається скручування листя (машинне або ручне) і далі –  час для ферментації.  Наприкінці чайну сировину висушують.

     Сушіння може відбуватися у різних видах печей – як дров`яних так і газових, а також у електросушарках. У промислових масштабах найкращими будуть останні. Разом із тим, я використовую дров`яну піч для сушіння листового чаю. Готова продукція має цікавіший смак, і це 100% натурпродукт, без жодного «машинного» впливу. Наша готова сировина додатково досушується на сонці або під вентиляторами під спеціальними навісами.

Коли починається період збору іван-чаю та скільки він триває?

       - Період збору рослини розпочинається наприкінці травня – на початку червня. У період аж до цвітіння ми робимо листові чаї, оскільки листок іще м`який. Далі – з середини червня листя більш грубе, і ми його гранулюємо. Сезон закінчуємо наприкінці липня.

      Залежно від регіону, дати збирання урожаю та закінчення сезону збору іван-чаю можуть варіюватись. Приміром, на Закарпатті, у горах, наприкінці вересня можна знайти гарну зелену масу. Проте переміщуватись із місця на місце шукаючи дикороси не настільки вигідно – логістика і оренда місць для обладнання занадто дороге задоволення.

Сушіння потребує багато електроенергії, а це додаткові витрати. Як вирішуєте цю проблему?

     - Декілька років тому, я зацікавився енергетичною рослиною, міскантусом. Посадив  у себе 40 соток, у якості живої огорожі для плантації іван-чаю, а надалі почав використовувати його як пальне для печей. Тому це не витрати для мене, а ще один виправданий економічний підхід. Старі стебла рослин також не викидаємо – проводимо ними осіннє мульчування, що дозволяє краще перезимувати, і отримати більшу урожайність.

А як щодо робочої сили? Скільки людей у сезон вам потрібно?

    - Справа у нас сімейна, тож постійно працюємо лише ми з дружиною. Також у сезон нам дуже допомагають родичі та друзі. Якщо не вистачає робочих рук –  беремо на роботу місцевих мешканців. У середньому на 2 га плантації потрібно 5 людей. З нашої території ми збираємо близько однієї тони продукції.

Попит на який вид іван-чаю є найбільшим? Яка ціна продукції?

     - Роздрібна ціна – приблизно 70-75 грн за 100-грамову упаковку. Це середня ціна на ринку. У деяких виробників вона доходить до 150 гривень. Основними нашими клієнтами є кафе та ресторани, які пропагують органічну їжу та здорове харчування, а також інтернет-магазини кави та чаю. Попит як на зелений, так і на чорний іван-чай є приблизно однаковим. Також клієнти полюбляють іван-чай із домішками листя смородини та вишні. Тож, можливо, із часом ми зробимо окрему лінійку чаю із фруктового та ягідного листя.

Чому для пакування обрали саме вощину? Наскільки це здорожчує кінцевий продукт?

     - Це фактично ручна робота. Вощину нам доводиться закуповувати, тому це мінус. Я довго шукав натуральний, цікавий матеріал, а у тубусі з вощини іван-чай можна буде тримати навіть 10 років поспіль, він не буде втрачати своїх властивостей. Сама вощина – дуже приємний на дотик, оригінальний вид упаковки. Це навіть може стати однією із візитівок України на міжнародному рівні. У цьому певна своя філософія. Іван-чай, як рослина, дуже непоганий медонос – з одного гектару можна зібрати до 600 кілограмів відмінного меду. У період цвітіння іван-чаю ми ставимо у себе вулики від бажаючих бджолярів, це дозволяє нам додатково заробляти. 

А чи не було у вас часом думки зробити власний чайний кооператив об’єднувати таки чином невеликих фермерів?

     - Згуртувати усіх – неможливо. Ми зустрічались із декількома виробниками з цього приводу. І навіть хотіли всі разом сформувати певний справедливий рівень ціни на дану продукцію. Проте, на жаль, поки що про кооперацію не йдеться – занадто багато недобросовісних виробників, які мають нижчу якість і хочуть заробити на цій рослині більше, ніж вона насправді коштує. Сподіваюсь, ця ситуація виправиться.

Приклади кращих практик діяльності малих суб’єктів господарювання в агропромисловому комплексі

 

Назва, дата створення суб’єкта господарювання

Організаційно-правова форма суб’єкта господарювання та вид діяльності

Короткий опис досягнень господарювання суб’єкта

Вінницька область

СОК „Вільшанський колосок”

с. Вільшанка Крижопільського району

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, приватна форма власності

Об’єднання 26 домогосподарств, які нараховують 44 осіб. Працевлаштовано 4 особи.

СОК „Сад Семіраміди”

с. Шипинки Барського району

 

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, приватна форма власності

Об’єднання 21 домогосподарства, які нараховують 68 осіб.

СОК „Іванівські куркулі”

с. Іванівці Барського району

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, приватна форма власності

Об’єднання 21 домогосподарства, які нараховують 72 осіб. Працевлаштовано 3 особи.

ТОВ „Тріада – МК”

смт. Муровані курилівці

Мурованокури-ловецького району

 

Товариство з обмеженою відповідальністю, код за КВЕД 01.25 „Вирощування ягід, горіхів та інших фруктів”

В 2012 році закладено сад та ягідники на площі 170 га.

В 2016 році запроваджено нову практику надання саджанців смородини 30 домогосподарствам.

Волинська область

ФГ «Аміла»

с. Радовичі Турійський р-н.

 

Фермерське господарство спеціалізується на розведені корів української чорно-рябої молочної (близько 300 голів), волинської м’ясної породи (понад 200 голів), овець (150 голів), коней, відгодовують диких звірів, у планах – розведення свиней великої білої породи. Господарство має статус племінного репродуктора з розведення корів української чорно-рябої молочної породи, племінного заводу з розведення корів волинської м’ясної породи, племінного репродуктора з розведення овець латвійської темноголової породи.

Для працівників господарства побу-дували понад 15 житлових будинків, створено близько 500 робочих місць, розвивають інфраструктуру (пожежна частина, будинок культури,

3D кінотеатр)

СОК «Степ»

селі Галичани Горохівського району

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Степ» Заготівля, охолодження та збут молока, надання послуг з обробітку землі

Безоплатне надання сіна членам кооперативу

Садиби

с. Світязь

Особисті селянські господарства

Розвиток відпочинкового зеленого туризму

Агросадиба

«У Лідії»

с. Жидичин

Ківерцівський р-н.

Гостинна садиба

Розвиток відпочинкового зеленого туризму (прийом відпочиваючих)

Агросадиба «Золота підкова»

с. Дачне

Ківерцівський р-н

Відпочинковий комплекс

Розвиток відпочинкового  туризму

Дніпропетровська область

Сільськогосподарське підприємство“Молочарське” Дніпропетровсь

кого обласного об’єднання СОК“Господар”

с.Олександрівка Покровського району

Інші об’єднання юридичних осіб,

розведення великої рогатої худоби молочних порід,

змішане сільське

господарство,

допоміжна діяльність у

тваринництві

У 2015 році утримувалось 58 голів корів

СФГ “ВОК”

Апостолівського району

Фермерське господарство

Наявність орендованої землі ≈ 400 га. Господарство займається вирощуванням зернових та технічних культур.

ФГ “Відродження”

Петриківського району

Фермерське господарство.

Види діяльності:

вирощування зернових та кісточкових фруктів;

вирощування зернових, бобових та олійних культур

У господарстві посаджено 102 га саду, який вирощується за новітніми, інтенсивними технологіями

СОК «Молочна ріка»,

Новомосковський район

2013 р

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив.

Заготівельно-збутовий

На базі сімейної ферми Скорої В.О. створено сільськогосподар-ський обслуговуючий кооператив.

 

Донецька область

СОК «АГРО-АЛЬЯНС»

с. Іванівське Бахмутський район

 

Види діяльності:

10.51 переробка молока та виробництво масла та сиру

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві

01.50 Змішане сільське господарство

46.90 Неспеціальзована оптова торгівля

Поліпшення якісних показників молока завдяки скороченню цикла доведення молока до кінцевого споживача, не великим об’ємом виробництва та оперативності доставки. Молокопереробний комплекс дозволить довести продукт до відповідності санітарним нормам і при цьому зберегти властивості домашнього молока.

Житомирська область

СФГ «Едельвейс»

с. Стрижівка Любарського району

 

Вирощування  сільськогосп. продукції

У структурі посівниїх площ  зернові займають 72%, технічні – 28%.

Житомирська філія ФГ „Аделаїда”

с. Тупальці Новоград-Волинського району

Фермерське господарство, вирощування зернових, технічних культур та картоплі

В обробітку понад 3158 га землі.  У структурі посівних площ зернові займають 55%, технічні 34%, картопля – 11%.

ФГ «Данько»

с. Радовель

Олевського району

Приватна,

тваринництво-рослинництво

ФГ «Данько» розпочало свою господарську діяльність в 2008 році з 4 голів корів. Станом на 01.07.2016 року в господарстві налічувалось 48 голів великої рогатої худоби, в тому числі корів 24 голови, 19 голів свиней, в тому числі 3 основні свиноматки, 27 голів овець, в тому числі 10 ярок

ФГ « Старт»

смт. Брусилів Брусилівського району

Фермерське  господарство

Вид діяльності – розведення  свиней

 

Господарство має 90 га  сільськогосподарських земель, у т. ч. 70 га орендованих. Працює над відновленням в районі галузі  свинарства.

СОК «Злагода Плюс» с. Кодня Житомирського району

Допоміжна діяльність у рослинництві

СОК по наданню послуг з обробітку грунту та збиранню урожаю, вирощуванню та реалізації овочів.

Сільська садиба

с. Костовці

Брусилівськогорайону

вирощування індиків, чорниці щиткової

 Утримує по 500 голів індиків, вирощує щорічно по 7,5 тонн мяса. На площі 1 га вирощує ягоди чорничі щиткової (лохини)

Закарпатська область

ФГ «Коник» засноване в 1992 році

с. Сторожниця Ужгородський район

Сільське господарство

Основним видом діяльності є вирощування фруктів, саджанців плодових, озимих зернових, картоплі та виготовлення 100% натурального фруктового соку з власної сировини

ФГ «Перфект» засноване 2012 році

с.Таранівці Ужгородський район

 

Вирощування яблук за європейською технологією

Продукція власного виробництва представляється на ярмаркових заходах та міжнародних фестивалях

ФГ «Надія сад» засноване 2012 році

с. Часлівці Ужгородський район

Займається вирощуванням саджанців

Для виробництва безвірусного садивного матеріалу закладено маточник вегетативно-розмножувальних підщеп на площі 5 га

Запорізька область

СВК «РОСІЯ»,

смт. Велика Білозерка Великобілозерський район

 

Сільськогосподарський Виробничий кооператив

Постійно отримують високу врожайність зернових та технічних культур.

Сільська (зелена) садиба

«Перлина степу»,

с. Богданівка Чернігівський район

Приватна власність,

вид діяльності агротуризм

Має сертифікат якості міжнародного зразку «Система сертифікації якості в агротуристичному бізнесі CerTour», надаються послуги з катання на конях, велосипеді,  риболовлі, катання на човні, купання в водоймі, відпочинку з домашніми тваринами, є в наявності пасіка

СОК «Відродження»

с. Балкове Токмацький

район

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

Виробництво пілетів

СОК «Жовтневе»,

с. Жовтневе

Томкацький район

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

Проведено тендер по визначенню підрядника для виконання робіт по реалізації мікро проекту «Створення належних умов для роботи СОК «Жовтневе» шляхом облаштування міні цеху по переробці молока»

(створена сімейна форма, кращий молочний кооператив року)

Івано-Франківська

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даноша"

с. Копанки

Калуського району

Приватна, розведення свиней, великої рогатої худоби, вирощування сільськогосподарських культур

ТзОВ "Даноша" має виробничі потужності у двох районах області, де утримується 183,4 тис. гол. свиней та 282 гол. ВРХ, у т.ч. 208 гол. корів.

У с. Копанки Калуського району збудовано біогазовий завод потужністю 1 МВт, вартістю 60 млн. грн.

У подальших планах підприємства – відкриття в регіоні ще трьох біогазових заводів. Одного з них, цього року розпочато будівництво в с. Тустань Галицького району, який буде введений в експлуатацію в 2017 році.

Підприємство співпрацює із 27 сільськими радами (43 сіл), яким протягом своєї діяльності надано соціальну допомогу майже на 8 млн. гривень.

Фермерське господарство "Прометей" Коломийського району

Приватна, розведення свиней, великої рогатої худоби, птиці, вирощування сільськогосподарських культур

ФГ "Прометей" орендує 4200 га землі на території 9 сільських і однієї селищної ради  Снятинського і Коломийського районів. Займається вирощуванням сільськогосподарських культур, є насіннєвим господарством. На сьогодні утримується 449 гол. ВРХ, у т.ч. 187 гол. корів, свиней - 1592 гол. овець - 258 та 1280 гол. птиці. У господарстві замкнутий цикл виробництва свинини. є племрепродуктором по м'ясній породі ВРХ (абердино-ангуська), свинарству, вівчарству та бджільництву. Фермерське господарство постійно надає допомогу сільським радам у соціально-економічному та культурному розвитку населених пунктів, організації праці та відпочинку дітей.

Сільськогосподарський обслуговуючий кллператив "Липівський" Рогатинського району

Приватна, вирощування сільськогосподарських культур

Кооператив тісно співпрацює з громадською організаціями: Івано-Франківською обласною сільськогосподарською дорадчою службою, Асоціацією виробників екологічно чистої продукції "Чиста флора", кафедрою насінництва Львівського національного аграрного університету.Завдяки співпраці з Міжнародною організацією "Добробут громад" та державної фінансової підтримки створено сучасну матеріально-технічну базу кооперативу, селян забезпечено елітним насінням.Кооперативом запроваджено елементи органічного землеробства, нарощується виробництво екологічно чистої сільськогосподарської товарної продукції та посівного матеріалу 10 сортів картоплі. Урожайність бульб сягає 450-500 ц/га.

Сільська садиба "Дарваїв кут" с. Старий Мізунь Долинського району

приватна

Двоповерховий будинок на 2 номери (8 місць) та 2 окремі двоповерхові будинки (на 2-4 місця кожен). Велика облаштована територія, альтанки, гойдалки, дитячий майданчик, літній басейн, гамак, батут. Опалення: автономне водяне. Водопостачання: холодна та гаряча постійно. Санвузол у приміщенні. Поруч із садибою протікає річка Мізунка, у якій влітку можна купатися, неподалік — ліс і джерело.На усіх ліжках є ортопедичні матраци. За бажанням клієнта їх можна замінити на матраци із сіном.Можна користуватись кухнею. У господині є підсобне сільське господарство (в'єтнамські свині, кози, кролі, кури, городина). Паркінг. Користуваня феном, праскою, прання речей. Сервіс (інтернет Wi-Fi, супутникове телебачення, прибирання кімнат, зміна рушників (2 на особу), зміна постелі — за потребою).

Приватне підприємство агрофірма "Вільхівці"

 с. Вільхівці

Городенківського району

Приватна, розведення свиней, вирощування сільськогосподарських культур, допоміжна діяльність у рослинництві

Агрофірма орендує земельні частки (паї) у 9 селах району. Ведено в експлуатацію сучасний елеватор загальною місткістю 51 тис. тонн, обладнаний сушильним комплексом "RIELA" вартістю 56,5 млн. гривень.На завершенні підготовчі роботи по введені в експлуатацію другої черги будівництва елеватора ємкістю 40 тис. тонн. У найближчій перспективі планується розпочати будівництво борошномельного підприємства з використанням технологічних ліній провідних європейських фірм.

 Підприємство опікується соціальною сферою сіл, це майже 1 млн. грн. щорічно.

Київська область

ФГ “Світанок”

Васильківський р-н., с Кожухівка

Фермерське господарство

Впроваджен-ня передових технологій в галузі рослинництва

ФГ “Журавушка”

Броварський р-н., с. Пухівка

Фермерське господарство

Впроваджен-ня передових технологій в галузі рослинництва

ТДВ «Терезине»,

смт. Вільна Тарасівка, Білоцерківський р-н

Товариство з додатковою відповідальністю

Товариство являється одним з провідних на Україні по вирощуванню племінного молочно-м’ясного молодняка ВРХ з розвинутою галуззю кормовиробництва.

ТОВ «Українська Молочна Компанія»

село Великий Крупіль,

Згурівський район

Товариство з обмеженою відповідальністю

вузькоспеціалізоване підприємство  по виробництву молока екстра-класу.

Кіровоградська область

Зелена садиба маєток «Кантрі клуб»

Приватна

Проживання, харчування , бар, конфененц – зал, готель, ресторан, літнє бунгало, міні-зоопарк, сад, басейн, власний винний погріб.

СОК «Іванковецький світанок»

с. Іванківці

Знам'янський район

сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

Побудовано молокопереробний міні-цех потужністю від 3 т/добу та розпочато виробництво молочної продукції під торговою маркою «Сімейна ферма».

СФГ «Гвіса»

с. Подорожнє Світловодський район

Фермерське господарство

 

 

Створення зони відпочинку на березі Дніпра в селі Велика Андрусівка, історичного козачого комплексу, парку відпочинку та оздоровлення

Ф/г "Омельяненко",

с. Іванівка

Новоукраїн-ський р-н

Фермерське господарство; вирощування зернових та технічних культур

Збудовано сонячну електростанцію; введено  в  експлуатацію  елеватор потужністю  12 тис.тонн; впровадження новітніх технологій

СОК Казарнянський добробут

с. Казарне

Знам’янський район

Сільськогосподарський обслуговуючий  кооператив; допоміжна діяльність у тваринництві,  молочарський

Придбано молоковоз та сільгоспінвентар, облаштовано інформаційно-ресурсний центр.

Львівська область

СОК "Покрова",

с.Заболотниці

Бродівський район

сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (збут молочної продукції)

Збір та охолодження молочної сировини;
 Прес-підбирач для тюкування сіна і соломи;
 Пункт  штучного осіменіння. Досвід роботи кооперативу свідчить про ефективну організаційну структуру, перевагу в наявності альтернативних каналів збуту, впевненості в надійних партнерських стосунках з покупцями молока, та прийнятній ціні реалізації.

голова СОК "Вулкан" та власник агросадиби, 

смт. Бориня

Турківський район

 

сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, агросадиба (надання послуг сільського зеленого туризму)

Мають сироварню по виготовленню сирів за швейцарськими технологіями  та невелику коптильну, пекарню по випіканню хліба грубого помелу зі спельти (унікальне первородне зерно пшениці, яке має всі 720 елементів, які потрібні людському організму в добу для повноцінної діяльності. В Карпатах це зерно вирощували до 50-х років минулого століття) без дріжджів, на заквасці  та в цьому році почали виготовляти лляну олію холодного віджиму зі свого насіння льону вирощеного в Карпатах.

голова СОК "Бескид", 

с. Довжки

Сколівський район

 

сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (збір та переробка дикоросів і лікарських рослин)

Займаються переробкою дикоросів та вирощених лікувальних рослин, а саме: збір, сушка, порізка та пакування (під назвою Карпатські чаї "СОК" Бескид).

«Сяйво-Стрий»,ї

С. Лисятичі, Стрийський р-н,

2005

 

Фермерське господарство, рослинництво

Атестоване на вирощування базового та репродукційного насіння .

Щороку виробляється понад 200 тонн  насіння зернових культур для реалізації сільгоспвиробникам усіх форм власності .

Пчани-Денькович,  

с. Пчани

Жидачівський район

 

Фермерське господарство, молочне, мясне скотарство

Має статус племінного з розведення ВРХ симентальської та волинської мясної породи

ФГ «Білак», 

с. Стрілковичі Самбірський район

мясне скотарство

Має статус племінного з розведення ВРХ поліської мясної породи.

Миколаївська область

Агротуристичний комплекс «Кременівський страус»

с. Кременівка Веселинівського району

Фізична особа-підприємець. Розведення свійської птиці, інших тварин, організування інших видів відпочинку та розваг.

На території зони відпочинку розташовано невеликий гостьовий будиночок, дитячі майданчики, міні зоопарк, кафе, штучний ставок. На базі cтраусиної ферми «Кременівський страус» відроджується гончарне та ковальське ремесло, практикується надомна робота (ткацькі, в’язані вироби, макраме, вироби з бісеру). Для відвідувачів комплексу проводяться екскурсії, організовуються тури вихідного дня, корпоративні та родинні відпочинки. надаються послуги гужового транспорту.

ФГ «Владам» Вітовського району

Фермерське господарство.

Виробництво зернових, овочевих, баштанних культур, картоплі, винограду.

Виробництво натуральних соків, консервація овочів з власної сировини.

Для забезпечення протягом року безперебійного постачання свіжих овочів на ринок України, в складі фермерського господарства є велике та сучасне овочесховище. Виготовлення консервованої продукції з вирощених на полях фермерського господарства «Владам» овочів стало можливим після введення в експлуатацію 2003 року консервного заводу потужністю 16-20 млн. ум. банок,. Висококваліфіковані співробітники заводу розробляють різноманітні рецепти маринування овочів. Перероблені овочі відрізняються чудовими смаковими якостями, тому що вони не містять консервантів і штучних добавок, а також маринуються за авторським домашніми рецептами. Таке виробництво стало можливим після введення в дію 2005 року нової маринадної лінії на консервному заводі «Владам». Імпортне обладнання, новітні закаточні та пакувальні машини дозволяють створювати натуральні овочеві соки та овочеві консерви високої якості за реальними, доступними цінами. Наша продукція все більше і більше завойовує споживчий ринок.

Одеська область

СФГ “Круїз” Кодимського району

Фермерське господарство виробництво сільськогосподарської продукції 

Господарство займається вирощуванням зернових (понад 60 ц/га щорічно) та технічних культур, садівництвом, постійно закладає нові сади, розпочало закладку ягідників

ФГ “Назари” Комінтернівського району

Фермерське господарство вирощування зернових та технічних культур

Будівництво дитячого майданчика, Допомога в будівництві храму в с. Шомполи та придбання трактору для комунгоспу с. Кірове

Полтавська область

 


« повернутися

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь