Що треба робити, якщо на ваших очах буде тонути людина?
Насамперед дайте собі секунду на роздуми. Чи немає поруч рятувального засобу? Ним може бути все, що збільшить плавучість людини і що ви в змозі до неї докинути. Рятувальний круг можна кинути на 20-25 метрів. Чи є човен? Чи можна покликати когось ще на допомогу?
Якщо ви кинулися на допомогу, то треба максимально враховувати течію води, вітер, відстань до берега та інше. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, що вибився із сил. Якщо це вдалося і він може контролювати себе, то повинен триматися за плечі рятувальника.
Якщо ж він не контролює свої дії, то техніка рятування потопаючого виглядає так: підпливши, треба підпірнути під нього і, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний - за волосся), транспортувати до берега. У випадку, якщо потопаючому вдалося схопити вас за руки, ноги або шию - звільніться і негайно пірнайте - інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити.
Якщо ж він уже занурився у воду, не полишайте спроб знайти його на глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити ще й у тому випадку, якщо потопаючий, перебував у воді близько 5 хвилин.
Як тільки потопаючого витягли з води, відразу приступають до надання першої медичної допомоги. По можливості, необхідно відразу викликати медичну допомогу, а до її прибуття не припиняти спроб відновити дихання людини.
Перед тим, як приступити до надання першої допомоги постраждалому, необхідно його швидко і старанно оглянути. Основну увагу звернути на колір шкіри, дихання, серцеву діяльність, рефлекси очей, ширину зіниць. Допомога надається в залежності від його стану.
Якщо зіниці постраждалого звужені, то людина непритомна і штучного дихання робити не треба, а лише дати вдихнути нашатирного спирту і поплескати по щоках.
При відсутності дихання і пульсу, при розширених зіницях потерпілому проводять серцево-легеневу реанімацію.
По-перше, необхідно видалити з легень воду, на що витрачають не більше 10-15 секунд. Для цього необхідно зробити 5-6 поштовхоподібних натискувань на спину потерпілого, перевернувши його на живіт на своє коліно, пригнувши до землі його голову та груди.
Потім кладуть постраждалого на спину, щоб голова була відкинута назад для розправлення дихальних шляхів. Однією рукою треба відкрити йому рота, пальцями іншої руки, завернутими у салфетку або носову хустинку, видалити з рота пісок, мул та інші інородні тіла.
Штучну вентиляцію легень потерпілого роблять способом «рот в рот», або «рот в ніс». Кількість вдувань – 16-20 за хвилину.
За відсутності пульсу на сонній артерії водночас із штучним диханням виконують непрямий масаж серця (для дорослого на два вдування робиться п’ятнадцять масажних поштовхів на грудну клітину на глибину 4-5 см; для дитини на одне вдування роблять 5 поштовхів на глибину 3 см; для немовляти – 1 вдування на 5 поштовхів на глибину 2 см) і цей цикл повторювати до появи ознак дихання і серцебиття. До речі, дорослому непрямий масаж серця проводять двома руками, які розташовують на нижній половині грудини.
Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. В тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає або з’являються трупні плями, задубіння реанімаційні заходи припиняються.
