ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ.
Починаючи з 18 травня 1944 року за наказом Сталіна було розпочато депортацію кримських татар з рідного півострова до Середньої Азії. Близько 200 тисяч людей депортували в залізничних товарних вагонах з рідного півострова, а за кілька днів увесь народ був позбавлений батьківщини.
Протягом 12 років кримські татари мали статус «спецпереселенців». Нелюдський акт депортації призвів до незліченних жертв. За офіційними даними, майже половина кримських татар загинула від голоду та хвороб у дорозі чи на засланні.
Починаючи з 1994 року, в Україні 18 травня є Днем скорботи і пам’яті жертв депортації кримських татар, а з 2016 року – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, згідно з постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу».
Сьогодні кримськотатарський народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських татар змушені були знову покинути рідні домівки.
Нині, з початком повномасштабної агресії росії проти України, виникають нові виклики. Це стосується і новоокупованих територій у Херсонській та Запорізькій областях, куди після початку тимчасової окупації Криму переселилися багато кримських татар. Ми ніколи не забудемо і не пробачимо злочини радянського режиму та віримо що жахливі воєнні злочини, вчинені на нашій території країною-агресором матимуть покарання.