-
-

4 січня - Всесвітній день абетки Брайля

Дата: 04.01.2024 09:44
Кількість переглядів: 128

Фото без опису4 січня в Україні і світі святкують Всесвітній день абетки Брайля. Дата обрана на честь дня народження її автора, Луї Брайля. Без можливості читати важко уявити собі людське життя загалом, а особливо – навчання дітей. На жаль, люди, які мають дуже слабкий зір або не бачать зовсім, позбавлені можливості читати звичайні книги. Це значно знижує якість їхнього життя, а незрячі діти не можуть отримати повноцінну освіту. Саме з метою допомогти таким людям подолати проблему, що здавалася безнадійною, і було створено абетку Брайля – особливі тактильні символи, що дозволяють незрячим читати нарівні з іншими людьми.

Всесвітній день абетки Брайля є нагадуванням, що серед нас живуть люди, які потребують особливої турботи, уваги та підтримки. За оцінками ВООЗ, у світі орієнтовно 1 мільярд людей мають порушення зору, з них понад 10 мільйонів повністю незрячі, ще 130 мільйонів мають слабкий зір.

Шрифт Брайля – це унікальна абетка, яку назвали на честь її винахідника Луї Брайля. Вона являє собою тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та наукові знаки.

 

 

Історія виникнення Шрифту Брайля

4 січня 1809 року у Франції в сім’ї майстра шкіряної справи Сімона-Рене Брайля народився син, якого назвали Луї. На той час в родині вже було троє старших дітей. Одного разу, граючись у майстерні батька гострим шилом, трирічний Луї поранив око. Сталося запалення, яке згодом перейшло й на друге око. В результаті до п’ятирічного віку хлопчик осліп.

У ті часи для незрячих було дуже мало можливостей, але батьки Луї хотіли, щоб він неодмінно отримав освіту. Хлопчик ходив у місцеву школу, хоч не мав змоги читати й писати, а міг лише слухати. Попри це, він був відмінником у школі завдяки своїй прекрасній пам’яті.

У віці 10 років Луї почав навчатися в Національному університеті для незрячої молоді в Парижі, де став одним з кращих учнів, навіть навчився грати на органі та фортепіано.

Молодий Брайль завжди прагнув більшого, йому хотілося отримувати знання з книг нарівні зі здоровими людьми. В ті часи незрячі користувалися книгами з рельєфно-лінійним шрифтом Валентина Гаюї. Але, на жаль, у бібліотеці спеціалізованого навчального закладу було всього 14 книг, а незграбний лінійний шрифт був незручним і важким для сприйняття.

В 1821 році до університету навідався колишній військовий Шарль Барб’є. Він був відомий своїм винаходом так званого «нічного письма» – кодом, що складався з дванадцяти тактильно відчутних крапок. Цей код дозволяв ділитися секретною інформацією на війні беззвучно та в темряві. Барб’є розповів про свій метод незрячим учням, серед яких був і Луї.

Систему Барб’є було важко збагнути солдатам, для яких вона призначалася, і в армії вона не прижилася. Але Брайль опанував її дуже швидко. Він не тільки вивчив тактильний код, але і вдосконалив його. Для цього юний винахідник наполегливо експериментував з геометричними фігурами, вирізаними з різних матеріалів, з цвяхами, забитими в дошки, та з іншими способами розпізнавання закодованого тексту.

Зрештою він зупинився на коді з відчутних на дотик крапок розміром з кінчик пальця. Для цього Луї зменшив кількість крапок, що позначали одну літеру чи цифру, з дванадцяти до шести. Це дозволило відчувати кінчиком пальця увесь символ одночасно.

Змінюючи кількість та розташування крапок, Брайль закодував літери, розділові знаки, цифри, математичні та музичні знаки. Пальцем правої руки читач торкався рельєфних крапок, а лівою переходив до наступного рядка, розуміючи написане так само плавно та швидко, як люди з нормальним зором.

Простота цієї ідеї вже тоді дозволяла почати масове виробництво книг у такому форматі, в якому тисячі незрячих могли читати, проводячи кінчиком пальця по відчутним на дотик крапкам. До свого п’ятнадцятиріччя в 1824 році підліток майже завершив формування нової абетки.

В 1828 році Брайль закінчив навчання в університеті та став викладачем у цьому ж закладі. А вже наступного року вийшла його перша книга, в якій пояснювалася система кодів новоствореного шрифту.

Здавалося б, на цьому можна було зупинитися, але це було не для активного та невгамовного юнака. В 1835 році він захворів на туберкульоз, та все одно намагався винайти для свого методу нові можливості, тому в 1837 році додав до абетки нові математичні та музичні символи і випустив книгу з розширеною системою кодування тексту.

Незрячі студенти від самого початку були в захваті від шрифту Брайля, але викладачам і керівництву університету знадобилося багато років, щоб визнати перевагу цього методу.

Спочатку вони вважали його незручним для використання в роботі.  Офіційно навчати цій абетці стали лише після смерті її творця – в 1854 році. Розповсюджуватись у світі алфавіт почав з 1860-х років.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь