Василь Симоненко: "Ти знаєш, що ти людина...".
✍️"Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні..." В. Симоненко.
📖"Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину…». Ці знамениті слова належать відомому українському поету, журналісту, діячу українського руху опору, шістдесятнику Василю Симоненко.
📚Любов до Батьківщини - чи не найвищий акорд у всій поезії Василя Андрійовича. Це підтвердила і перша збірка віршів «Тиша і грім», яка побачила світ 1962 року. Вона стала живильним явищем у тодішньому суспільному житті України, новим художнім поглядом на дійсність, розуміння сутності людини, гармонії її буття. «Тиша і грім» - єдина книга, що вийшла друком за життя поета. Вже після смерті його ім'я швидко опинилося під вигадками й злісними намовами. І тільки завдяки неймовірним зусиллям друзів читач все-таки дістав змогу одержати Симоненкові «Земне тяжіння» (1964), збірку новел «Вино з троянд» (1965), «Поезії» (1966), книжку «Лебеді материнства» (1981), том вибраних поезій (1985).
📘Також він автор численних статей, театральних i літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: «Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила».
🏆Творча спадщина Василя Симоненка удостоєна Національної премії України імені Т.Г. Шевченка.
☝️На всьому нашому життєвому шляху ми долаємо перепони, так у боротьбі за батьківщину загинув зовсім молодий, із гарячим серцем і великими думками Василь Андрійович Симоненко. Але після себе він залишив нам невичерпну спадщину – свої вірші. Шануйте українську мову та її історію!
✍️Василь Андрійович Симоненко
"Україні"
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!
