26 квітня – 32 річниця Чорнобильської катастрофи
Кажуть, час загоює найболючіші рани, втамовує нестерпний біль. Та знадобиться не одне століття, щоб наша земля загоїла рани після Чорнобильської катастрофи. Чотири букви ЧАЕС стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворючи свої жертви в безпомічних людей.
26 квітня 1986 року о 1.23 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, порівняно з вибухом ядерної бомби в Хіросімі в 1945 році. Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 км на північ від Києва; вона мала чотири реактори, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.
Про аварію на АЕС уряд СРСР повідомив наступного дня. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала майже 10 днів, загинуло більше 30 осіб і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Лише через три тижні після аварії за допомогою 4 тисяч тон піску, бору, свинцю і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, та запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, а Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Проте пожежі та аварії, які відбулися у 1991 та в 1996 роках, призвели до зупинення двох реакторів. Коли у 2000 році був зупинений останній, третій реактор, Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
Кожного року ряди учасників ліквідації аварії на ЧАЕС рідшають, йдуть з життя ліквідатори, яких здолала хвороба, спричинена радіацією, і втрати ці болісно відгукуються у серцях. Нам залишаються лише фотографії та нечисленні кіноматеріали, а ще – пам’ять сердець, яка невгасимим вогником буде жевріти доти, доки буде жити людина, а об’єднують нас щорічні зустрічі у квітні та грудні. Проте ще втішає той факт, що є серед нас ентузіасти, котрі пройшли через пекло і не втратили людяності, мають бажання жити, працювати і навіть творити – написати спогади про те, як у ті буремні місяці 1986 року прості люди рятували світ. Це вселяє велику надію – імена та подвиги героїв не будуть забуті.
Проходять роки після найдраматичнішої та найважчої катастрофи в сучасній історії, але трагедія навіки оселилась у людських серцях. Масштаби Чорнобильської аварії могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації її наслідків. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконували свій обов’язок і захищали людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації. Їхній подвиг назавжди вписано до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.
Ми вдячні чорнобильцям, які, жертвуючи своїм здоров'ям і життям, врятували світ від ядерної загрози та пишаємося тим, що в їх рядах є і жителі нашої громади. Станом на 1 квітня 2018 року їх залишилося не багато - Барканов Анатолій Михайлович, Барканов Віталій Олександрович, Голуженко Федір Михайлович, Заяц Михайло Іванович, Зенченко Василь Євменович, Ковальов Віктор Миколайович, Лузкарь Григорій Васильович, Хведорук Богдан Васильович, Щепетков Сергій Володимирович, Шаповалов Олександр Сергійович, Морозов Віктор Миколайович, Сігаєва Людмила Петрівна - мешканці смт. Зноб-Новгородське, Рибкін Микола Васильович, Лазуткін Микола Єгорович, Баклаг Валентин Вікторович, Данечкин Володимир Дмитрович - мешканці с. Зноб-Трубчевська, Махоня Микола Дмитрович, Радченко Володимир Сергійович, Юдицький Єгор Михайлович - мешканці с. Кренидівка. Бажаємо вам миру, добра, міцного здоров'я та довгих років життя.
У цей день хочеться вірити, що подібні катастрофи не повторяться на землі; що проблеми, пов'язані як з Чорнобилем, так і з «мирним атомом», будуть вирішені на користь нашого майбутнього і майбутнього наших дітей.
Ми вшановуємо пам’ять тих, хто пожертвував собою, захищаючи від техногенного лиха не лише Україну, а й увесь світ. Чорнобильська трагедія залишилась в історії, а наш обов’язок сьогодні – пам’ятати і шанувати героїв-ліквідаторів.
Щиро бажаємо всім учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, їхнім родинам міцного здоров’я, благополуччя, щастя, шани і щирої поваги від людей і держави, оптимізму та мирного неба. Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах техногенної катастрофи.
З повагою,
колектив Зноб-Новгородської селищної ради
