З нагоди 215 річчя від дня народження Едгара Аллана По.
✍️"По-справжньому людина щаслива: вона завжди живе очікуванням щастя, яке ось-ось настане..." Едгар Аллан По
🎂19 січня виповнюється 215 років від дня народження американського поета, прозаїка, критика, редактора, одного з перших професійних письменників США - Едгара Аллана По.
📘Життя поета, як і більшості творчих людей, було неспокійним та драматичним, сповненим протилежностей. Йому довелось пізнати бідність, забезпеченість, крайнє розчарування, велике кохання, повне ігнорування з боку читачів і велику популярність. Сповнений протилежностей був і його характер: запальний, гордовитий, енергійний і, водночас – вишуканий лірик, романтик та аристократ.
📚До першого тому повного зібрання прози культового американського класика готичної та химерної літератури Едґара Аллана По увійшли твори, написані у період 1832–1838 років – від найпершого оповідання у жанрі горор, «Метценґерштайн», і аж до відомих класичних «Рукопис, знайдений у пляшці», «Береніка», «Незрівнянна пригода такого собі Ганса Пфааля», «Король Чума», а також найзагадковіший його твір, над інтерпретацією якого й досі б’ються дослідники творчості письменника – роман «Оповідь Артура Ґордона Піма з Нантакета».
✒️Едгар Аллан По "Сон у сні"
Чоло цілуючи в журбі,
Дозволь, відкриюся тобі, -
Ти слушно, далебі,
Казала, що вві сні
Даремно я марную дні.
Та вже коли позбувсь надій,
Нехай це вдень, чи в тьмі нічній,
Нехай це яв, чи марні сни,
Хіба повернуться вони?
Все, що примариться мені,
І все, що бачу, - сон у сні!
Стою, а пінний вал
До берега несе свій шал,
Рука стискає в забутті
Піщинки золоті.
Як мало! Вислиза
Пісок у воду, і терза
Мене сльоза, сльоза!
О Боже, як в руках
Утримати цей прах?
О Боже, хоч одну
Піщинку не віддати дну!
Чи ж все, що мариться мені,
Що бачу, - сон у сні?..
(Пер. А. Онишка)
#читаєморазом
