"Минають дні та не минає біль від втрати…" В пам’ять про полеглого захисника…
ГЕРАЩЕНКО ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ народився 10 листопада 1986 року на Сумщині у с. Хильчичі Зноб-Новгородської ОТГ.
У 2004 році закінчив 11 класів Хильчичцької ЗОШ І-ІІІ ст. Поступив у Путивльський педагогічний коледж ім. С.В. Руднєва на вчителя фізичної культури та трудового навчання (2004-2006 рр.).
Після закінчення коледжу працював у Києві та у 2009 році заочно закінчив Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка та здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Фізичне виховання».
У 2010 році одружився та проживав разом з дружиною та донькою у м. Середино-Буді Сумської області, де займався власною справою (автомайстерня).
У 2019 році переїхав з сім’єю у м. Київ, працював автослюсарем в ТОВ «ЕпіцентрК» та за сумісництвом у приватному автосервісі.
У 2020 році поступив на заочне відділення у Національний транспортний університет та у 2022 році здобув другу вищу освіту за спеціальністю «інженер-механік».
У лави ЗСУ пішов добровольцем з 27.10.2022 року старшим сапером інженерно-саперного взводу 1 десантно-штурмового батальйону 95ї окремої десатно-штурмової бригади військової частини А0281.
19 травня 2023 року загинув у результаті ведення бойових дій в районі н.п. Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області.
26 травня 2023 відбулося поховання у м. Києві на Берковецькому кладовищі на Алеї Слави.
Був доброю і віруючою людиною. Мав гарне почуття гумору, сталеву волю та незламний дух. Ніколи не впадав у відчай, своїм оптимізмом і добротою заряджав усіх навколо. Мав хист до всього, до чого торкнеться його рука. Завжди будував великі плани і безупинно йшов до своєї мети. Цінував і шанував своїх батьків, був люблячим сином, найкращим чоловіком та Татом з великої літери…
За наш спокій, мир в Україні він заплатив найдорожчу ціну – своє життя, загинувши в ім’я Вітчизни.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (10.11.2023; посмертно).
🕯️Вічна пам’ять герою України!
